дати дитині висловитися і, можливо, піти на окремі, хоча б не-
значні, поступки щодо неї;
· фаза центрації на дитині, коли встановлюється максимальний
контакт із дитиною, щоб вона почувалася захищеною і могла
висловити власну думку з приводу того, що відбувається в сім’ї;
при цьому важливо з’ясувати, у чому батьки готові поступити-
ся за вимогою дитини, для того, щоб вона відчула, що можливі
зміни на краще;
· фаза батьківсько-дитячих стосунків, коли діти можуть від-
крито висловлювати свої почуття до батьків; тут важливо на-
дати можливість і батькам, і дітям висловити власні негативні
переживання, роблячи акцент на їх позитивному аспекті;
· фаза батьківської взаємодії, коли обговорюються проблеми
у взаєминах подружжя; при цьому терапевт інтерпретує вислов-
лювання батьків іноді з позиції дитини або заохочуючи дитину
передати власне сприйняття подій, що відбуваються; якщо при
цьому в сім’ї є кілька дітей, у відносинах між якими існує во-
рожість, то настає:
· фаза дитячої взаємодії, коли члени сім’ї разом обговорюють
причини проблем у стосунках між дітьми;
· завершальна фаза, коли симптоми сімейного благополуччя
зникають або втрачають травмуюче значення; реальний досвід
стосунків у сім’ї дедалі більшою мірою відповідає ідеальній
моделі сімейних взаємин, відповідно до якої:
- усі члени сім’ї, включаючи дитину, рівноправні;
- кожний може і вміє висловлювати власні почуття, які відчу-
ває в той чи інший момент до інших членів сім’ї;
- члени сім’ї не оцінюють негативно один одного, а вислухо-
вують іншого, намагаючись зрозуміти його почуття;
- члени сім’ї не згадують неприємне минуле, спираються на
принцип “тут і тепер”, хвалять добрі справи і вчинки кож-
ного;
- сімейна рада має тільки дорадчий голос, кожний має право
прийняти чи не прийняти його; батьки радяться з дитиною;
- у сім’ї панують довіра, повага, любов, увага до переживань
іншого, можливе відкрите обговорення будь-яких тем.
Дослідники О. Бодальов і В. Столін [12] зазначають, що у роди-
нах з дітьми дошкільного і молодшого шкільного віку, у яких спосте-
рігаються ознаки дезадаптації, труднощі у спілкуванні, окремі невро-
70