Найпопулярнішим твором Т. Кампанелли є “Місто Сонця”
(1602), в якому він змальовує ідеал суспільного устрою, засно-
ваного на спільній власності, спільній праці. І тут, до речі, Вер-
ховний правитель (Сонце, або Метафізик) і три його співпра-
вителі Пон (Міць), Сін (Мудрість) і Мор (Любов) є незамінними,
якщо тільки з власної волі не передадуть свої повноваження
іншим. Решта ж посадових осіб виборні. На кожну з цих посад
обираються ті, кого ще у школі визнали найбільш придатними
до неї.
Отже, і Т. Мор, і Т. Кампанелла не передбачали існування ви-
борності посад на всіх рівнях державної ієрархії, вважаючи, що
найвищі посадові особи мають керувати довічно. (Цей прин-
цип, до речі, був реалізований на практиці в країнах “реального
соціалізму”, в яких члени політбюро йшли зі своїх посад тільки
“вперед ногами”.)
Ідеї утопічного соціалізму було розвинено у працях Сен-
Сімона, Фур’є та Оуена, які з лівих позицій критикували лібера-
лізм і капіталізм, пропонуючи власні проекти розвитку суспіль-
ного життя без гноблення й несправедливості.
Автор концепції “індустріального суспільства” Клод Анрі де
Рувруа Сен-Сімон (1760–1825) пояснював розвиток суспільства
зміною панівних філософсько-релігійних і наукових ідей, вва-
жав, що кожна суспільна система поступово розвиває свої ідеї та
форми власності, що домінують, після чого доба “органічна” (роз-
будовна) змінюється “критичною” (ринковою), яка веде до побу-
дови більш розвиненого суспільства [196].
На думку автора, тоді як у феодальному, “мілітарному” сус-
пільстві типовою формою суспільних зв’язків між людьми є на-
сильство, в індустріальному такі зв’язки будуються на принци-
пах домовленості й співпраці.
З розвитком індустрії, під якою він розумів не тільки мате-
ріальне виробництво, а й усі види творчої діяльності, має зрос-
тати значення організаційно-управлінського чинника в суспіль-
ному житті.
З погляду управління суспільством, на думку К. Сен-Сімона,
духовна влада має бути в руках учених, світська — у руках
власників, політична — всього народу, який обирає вождів люд-
ства. Крім того, він запропонував чимало цікавих ідей, що були
реалізовані згодом у політичній практиці. Зокрема, поширення
79