Політологія для політика і громадянина - основні засади політичної науки в контексті історії розвитку світової політичної думки

                         Безкоштовна електронна бібліотека :: Політологія для політика і громадянина

міки, соціальних реформ, що свідчать про глибокі трансформації
консерватизму в 70–80-ті роки ХХ ст.
Особливість цього періоду полягала в кризі лівих (комуні-
стичних і соціал-демократичних) і кейнсіанських моделей сус-
пільного розвитку. І цей вакуум заповнили праві й консерва-
тивні політичні доктрини.
Як наслідок — перемога на виборах консерваторів у США
(Рональд Рейган, 1980 і 1984 рр.), Великобританії (Маргарет Тет-
чер, тричі підряд з 1979 до 1989 р.), Німеччині (Гельмут Коль, чо-
тири рази підряд з 1982 до 1998 р.).
У більшості національних варіантів сучасного консерватизму
можна виокремити неоконсерваторів, нових правих, традиціо-
налістів чи патерналістів, прихильників елітарної демократії,
елітарного авангардизму, контрвлади тощо.
Характерно, що розмежовувати представників цих течій над-
звичайно важко. Наприклад, Р. Рейгана, М. Тетчер і Г. Коля одні
політологи називають неоконсерваторами, інші — новими пра-
вими і т. ін.
Загалом же частина неоконсерваторів є за своїм походжен-
ням лібералами або навіть соціал-демократами. Ідейно-полі-
тичні орієнтації нових правих сформувалися на перетині право-
го консерватизму, традиціоналістського консерватизму та нео-
консерватизму. Розбіжності ж полягають не стільки у площині
основних принципів, скільки в концентрації уваги на певних їх
аспектах [41].
Історично консерватизм завжди був вторинним стосовно лі-
бералізму, реформізму, лівого радикалізму, виступаючи за посту-
пові зміни, збереження всього позитивного і позбавлення нега-
тивного. Отже, з ідеологічного погляду консерватизм завжди
характеризувався еклектизмом і прагматизмом.
Але у ХХ ст., на останні десятиліття якого припав консерва-
тивний Ренесанс, консерватизм виступив ініціатором змін, що
стали лейтмотивом більшості передвиборних програм консер-
вативних партій світу. Із супротивників науково-технічного
прогресу протягом 70–80-х років консерватори перетворилися
на його активних прихильників.
Отже, слід констатувати, що в оцінці науково-технічного про-
гресу та сцієнтизму консерватизм і лібералізм (лівий лібера-
76

Менеджмент - Економіка та фінанси - Бухгалтерський облік - Управління персоналом - Психологія - Право - Гуманітарні науки