Політологія для політика і громадянина - основні засади політичної науки в контексті історії розвитку світової політичної думки

                         Безкоштовна електронна бібліотека :: Політологія для політика і громадянина

Однак щастя відвернулось від українського гетьмана Івана
Мазепи (1639–1709), який, довідавшись про майбутні плани мос-
ковського царя Петра І скасувати козацький устрій в Україні,
розпочав переговори з Польщею та Швецією.
Керуючись договором 1709 р. зі шведським королем Кар-
лом ХІІ про спільні дії та зобов’язання не укладати миру з Мос-
квою до визволення України з-під влади Росії, І. Мазепа висту-
пив проти військ Петра І. Поразка під Полтавою перекреслила
його плани, але наслідки роботи І. Мазепи з формування полі-
тичної еліти (забезпечував права козацтва, перетворив Києво-
Могилянську колегію на Академію, заснував Чернігівський ко-
легіум і т. ін.) дали себе знати.
У цьому плані не можна обминути політичні ідеї, які були
закладені 1710 р. в Конституції Пилипа Орлика. Цей документ
і є тією самою конституцією самостійної Української держави,
за яку боролися І. Мазепа, П. Орлик та їхні послідовники. Кон-
ституція П. Орлика пройнята ліберально-демократичним духом,
що ставить її в ряд найцікавіших політичних документів того
часу, особливо з огляду на те, що це був період становлення в
Європі абсолютних монархій [53].
Поразка І. Мазепи призвела до переорієнтації українських
мислителів-політиків Стефана Яворського (1658–1722) та Фео-
фана Прокоповича (1681–1736). Перший з них сформулював
своє уявлення про піраміду політичної влади в Російській імпе-
рії, другий висунув концепцію просвіченого абсолютизму. З ети-
ко-гуманістичною концепцією, в якій знайшли відображення
тогочасні політичні проблеми, виступив Григорій Сковорода
(1722–1794). Він, зокрема, вважав політичну свободу найвищим
досягненням людства. Новий лад уявляв у формі демократич-
ної республіки, яка гарантує права й свободу людям незалежно
від майнового стану, статі, раси, віросповідання, посади.
У цей самий час московське князівство перетворюється на
царство, а згодом і на Російську імперію.
Ідеологія нової імперії базується на теорії псковського мона-
ха Філофея (XVI ст.) “Москва — третій Рим”. Автор цієї докт-
рини був переконаний, що історія людства — історія виникнен-
ня, розвитку та занепаду світових царств, які скеровуються бо-
гом. Першим світовим царством був Рим, наступним — Візан-
50

Менеджмент - Економіка та фінанси - Бухгалтерський облік - Управління персоналом - Психологія - Право - Гуманітарні науки