лицько-Волинська держава. Проте це не означало повного зник-
нення української політичної думки. Про це свідчать суспіль-
но-політичні погляди галичан Юрія Котермака-Дрогобича
(1450–1494)* та Станіслава Оріховського (1513–1566). Перший
опрацював політичний прогноз розвитку політично-суспільного
життя в Західній Європі на 1483 р., другий одним із перших у
тодішній Європі розробив ідею природного права, дав так звану
піраміду влади в польському королівстві.
За тих часів ідеї Реформації покотилися Польщею (яка ут-
римувала під контролем частину українських земель), зумовив-
ши стійку тенденцію до церковної унії (Брест, 1596). Це дало
поштовх до появи полемічної та культурно-освітньої, наукової
української літератури. Полемічна література була представ-
лена насамперед вільнодумцями й мала містично-аскетичний
зміст. Культурно-освітня література була критичною та раціо-
налістичною за змістом. Полемічна література не мала на меті
відновлення державності, однак будила політичну свідомість,
пропонувала кращі ідеали.
Полемістів умовно можна поділити на дві течії:
· критично-теологічну — Герасим Смотрицький, Василь
Сурозький, Христофор Філалет, Іван Вишенський, Мелетій
Смотрицький, Захарій Копистенський;
· культурно-освітню (українські православні братства) —
Стефан і Лаврентій Зизанії, Юрій Рогатинець, Кирило-
Транквіліон Ставровецький.
Серед цих мислителів, безперечно, найвиразнішою є постать
Івана Вишенського (приблизно 1550–1620), який виступав не
лише проти національного та релігійного гноблення українсько-
го народу, а й проти соціального поневолення з боку феодалів.
Лише дотримання принципу соборності, на його думку, може
забезпечити рівність усіх людей у церковно-релігійному та сус-
пільно-політичному житті. А засобом досягнення ідеального
суспільства є не насильство, а самовдосконалення людей (див.
Іларіона).
Дієвими структурами політичної боротьби проти феодаль-
ного гноблення, католицизму та унії виступали українські пра-
**
Ю. Котермак-Дрогобич був першим українцем, який надрукував у Західній
Європі свою книгу “Прогностична оцінка поточного 1483 року...” (Рим, 1483).
48