падкового — отже, геометричний метод можна застосувати до
вивчення людини.
Державі, на його думку, передує природний стан. Згодом лю-
ди укладають суспільний договір і переходять від природного
стану до громадянського.
Загалом, належним чином оцінюючи симпатії цього мисли-
теля до демократії, можна стверджувати, що Б. Спіноза є одним
із творців світової теорії держави та концепції природних прав
людини, що сприяли звільненню політичної думки від впливу
церкви [10].
Проте ідея цього єврейського мислителя “природа — сама є
бог” в сучасному Ізраїлі перетворилася на ідею “народ Ізраїля є
бог”, що дає підстави окремим експертам-релігієзнавцам ствер-
джувати про служіння іудеїв не богові, а його антиподу — са-
тані.
Томас Гоббс (1588–1679), філософсько-політичні погляди
якого найповніше викладено в книзі “Левіафан, або Матерія,
форма і влада держави церковної і громадянської” (1651), ґрун-
товно опрацював концепцію укладення громадянського догово-
ру, взаємного обмеження прав усіх людей задля встановлення
соціального миру, побудови держави через делегування народом
своїх прав правителям [55; 56].
Показово, що Т. Гоббс, як і багато інших (зокрема, античних)
мислителів того часу, не розрізняв поняття “суспільство”, “дер-
жава” і “уряд”, вважаючи їх тотожними носіями переданої на-
родом суверенності, виразниками державної волі.
Цього видатного філософа вважають автором філософської
системи механістичного матеріалізму. Водночас він є творцем
філософії та культу необмеженої влади. Більше того, його кон-
формізм сягає надто далеко — він готовий визнати навіть не-
легітимну владу, якщо вона вже ствердилась, — виживання за
будь-яку ціну! Вічна проблема, чи не так?
Підсумовуючи потенціал світської політичної думки, ство-
рений мислителями Відродження та Нового часу, прискіпли-
вий читач не побачив тут ідей Т. Мора, Дж. Локка, Ш. Монтеск’є,
Ж.-Ж. Руссо, І. Канта та багатьох інших.
Але, на думку автора, ці та багато інших видатних мислителів
того часу з методологічного погляду можуть бути виділені не
44