Оскільки держава виникає з договору окремих людей, на ос-
нові домовленості між державами може виникнути й спільнота
народів або держав.
Визнаючи республіку найдавнішою формою держави, що від-
повідає нормам природного права, він вважав владу монарха
тимчасовою: колись вона має повернутися до народу як свого
джерела [64].
Джерелом права Г. Гроцій визначає природу, хоча визнає й
право божественне.
Отже, він зрештою виокремлює природне та волевстановлене
(божественне і людське) право.
Цікавими є його підходи до походження власності. Цей ін-
ститут він не вважає властивим природі людини, оскільки при-
ватна власність, на його думку, виникла внаслідок угоди людей, і
тому порушення її є злочином.
Вважаючись на певних підставах засновником науки міжна-
родного права, він високо цінував мир, поділяв війни на спра-
ведливі й несправедливі, був переконаний у необхідності захис-
ту мирного населення від воєнних дій та гуманного ставлення
до військовополонених.
Бенедикт (Барух) Спіноза (1632–1677) народився в сім’ї єв-
рейського купця, котрий утік до Амстердама від інквізиції.
Захопившись філософськими проблемами, Бенедикт, усупереч
волі сім’ї та єврейської громади, відійшов не лише від купець-
кої діяльності, а й від панівної тамтешньої релігії — кальвініз-
му. Його відлучили від церкви і прокляли.
Це, зрештою, і не дивно: багаті єврейські кола, які до своєї
економічної могутності додали політичну владу внаслідок пова-
лення монархій національних держав, дуже не хотіли цю владу
втрачати. Тим більше, що в цей час ідеї світового домінування
євреїв почали набувати свого втілення.
Заробляючи на життя шліфуванням лінз (і це при його су-
хотах!), Б. Спіноза пише книги: “Богословсько-політичний трак-
тат” (1670), “Етика, доведена геометричним шляхом” (1677) і не-
закінчений “Політичний трактат”.
Його світогляд базується на метафізичному механічному ма-
теріалізмі: природа не створена богом, природа — сама є бог. Він
розчиняє бога в природі, переконуючи, що в ній немає нічого ви-
43