влади, що згодом дали життя самостійним політичним докт-
ринам.
Сунізм (від араб. буквально — звичай) дає доволі поміркова-
ну, певною мірою раціоналізовану концепцію влади халіфа.
Вища влада здійснюється громадою від імені Аллаха. Громада
обирає правителя, не передаючи своїх прав, а лише довіряючи йому
функції керівництва. Вона може ухвалити свої рішення лише
тоді, коли модель поведінки не виписана Кораном і Суною. Халіф
також пов’язаний волею Аллаха, і громада зобов’язана підкоря-
тися йому тією мірою, якою халіф виконує Коран і Суну.
Отже, влада халіфа не є абсолютною й божественною, хоча має
релігійний характер.
Сунізм поділяється на чотири релігійно-правові школи (маз-
хаби), які рівні між собою. Мусульмани можуть вільно обрати й
навіть змінити кожну з них.
Шиїзм (від араб. ші’а Алі — партія Алі) тлумачить владу як
божественну, передану Аллахом не громаді, а імаму. Останній
підкоряється лише Аллаху і мусульманському праву.
Культ імама полягає в прийнятті його як нового пророка-
месії, спасителя. Екстатична віра в імама абсолютизує ідеї тео-
кратії, сприяє фанатизму та релігійній нетерпимості.
Шиїзм ніколи не мав і не має більш-менш однорідного ре-
лігійного вчення. Він поділяється на кілька груп: імамітську,
ісмаїлітську і зейдитську.
Хариджизм (від араб. харидж — повстанець) виник у сере-
дині VII ст. Відповідно до цього вчення наступник пророка —
халіф — має обиратися громадою мусульман шляхом виборів.
У противному разі його можна зняти та навіть вбити. Халі-
фом — імамом — може бути будь-який член громади, котрий
знає догмати ісламу. Представники цієї течії вважають, що од-
нієї лише віри замало, треба діяти та захищати свою спільноту
всіма способами — аж до збройної боротьби.
Наостанку зазначимо, що з огляду на велику чисельність му-
сульман у світі (935 млн осіб) ісламська політична думка заслу-
говує на особливу увагу й вивчення, тим більше, що в таких дер-
жавах, як Саудівська Аравія, Бруней, Кувейт, Марокко, Об’єднані
Арабські Емірати, духовним главою мусульман є державний
правитель, а в Ірані, Афганістані, Пакистані іслам є надзвичайно
активним чинником впливу на політику цих держав.
38