чотири класи залежно від матеріального стану. Перехід з класу
до класу дозволяється в разі зміни майнового статусу людини.
А ось із політичними правами та обов’язками справи дещо інші.
На народні збори перші два класи ходити зобов’язані, а грома-
дяни третього та четвертого класів можуть робити це добро-
вільно.
Політичне безправ’я рабів та іноземців компенсується їхнім
рівним майновим становищем з громадянами полісу.
Форма правління характеризується поєднанням принципів
монархії та демократії. На чолі держави — 37 правителів
віком від 50 до 70 років. Вони обираються не більш як на 20 ро-
ків шляхом багатоступеневих виборів. З їхнього числа виок-
ремлюється “нічна рада”, до якої входять 10 наймудріших осіб.
Формується й виборна рада з 360 членів (по 90 від кожного кла-
су). Усі посадові особи обираються після попередньої перевірки,
а право голосу на виборах мають ті, хто носить зброю або вже
брав участь у війнах.
Як і в “Державі”, у “Законах” зберігається жорстка регламен-
тація приватного життя, виховується почуття єдності й колек-
тивізму, суворе покарання за порушення законів та інакомис-
лення. Останнє, до речі, дало підстави для звинувачень Платона
як ідейної предтечі тоталітаризму.
Підсумовуючи творчу спадщину Платона, слід наголосити на
таких цінних політичних думках:
· ідеї загального блага та спільного інтересу як основи полі-
тичного об’єднання;
· приватній власності як основи соціальних суперечностей
та конфліктів;
· чіткому визначенні форм держави й закономірностей їх
змінювання;
· визначенні законності як найважливішого атрибута полі-
тичної організації.
Однак не варто забувати й про негативи:
· ідеалізацію кастовості та аристократичного правління;
· зневагу до прав особистості;
· виправдання соціальної нерівності;
· жорсткий контроль і регламентацію всього життя.
21