У чому ж тоді полягає “комунізм” Платона? Він усерйоз вважав,
що треба ліквідувати приватну власність серед правителів і стражів.
Останнім заборонялося мати сім’ю. Жінки й діти, на його думку,
мають бути спільними, а останніх мусить виховувати держава.
Ці обмеження не поширювалися на виробників. Проте за
певну свободу приватного життя й економічної діяльності вони
мали платити громадянським безправ’ям — не брати участі в
управлінні державою.
Платон регламентує всі сторони людського життя: економіч-
ні та соціальні відносини, матеріальні умови, дітонародження,
виховання, культуру, думки людей.
Йому замало, що філософи правлять. Він пропонує знищува-
ти всіх, хто претендуватиме не лише на владу, а й на філософію,
виступає за заборону творів мистецтва, які піддають сумніву до-
цільність його політичної моделі.
Привертає увагу й типологія форм держави, яку він запози-
чив у Геродота (табл. 1).
Таблиця 1
Засади
Форма правління
Звід законів
Беззаконня
Монархія
Царська влада
Тиранія
Влада небагатьох
Аристократія
Олігархія
Влада народу
Демократія,
Демократія,
що додержує законів
що нехтує законами
Серед законних форм держави Платон найгіршою вважає де-
мократію. Проте вона, на його думку, все-таки краща за олігар-
хію та тиранію.
Під кінець життя Платон відступає від свого станово-кому-
ністичного проекту (незакінчена книга “Закони”). Усім грома-
дянам його ідеальної держави вже дозволяється мати сім’ї, бу-
динки та земельні наділи. Земля та нерухомість розподіляються
жеребкуванням, а наділ є загальнонародною власністю, що успад-
ковується лише одним із дітей*. Станів-каст уже немає. Є лише
*
Цей спосіб успадкування майна потім утвердиться в середньовічній Західній
Європі.
20